НЕГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Нехтувати. Вона любить одного, любить його, негуючи всякі звичаї, і не хоче ні на кого зміняти (Мирний, V, 1955, 424); Та й що значить слово "ренегат"? Значить чоловіка, котрий негує, відкидає те, що до нього вважалося як positum [позитивне] (Фр., XVI, 1955, 136); // Зневажати. За що ж мене негувать, за що ж волочити, коли стали панами уже й мої діти? (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 280.