НЕДАРЕ́МНО. Присл. до недаре́мний. Недаремно Іван поспішав з полонини: він не застав Марічки живою (Коцюб., II, 1955, 331); — Ми здорові, загорілі, Нам в садочку весело. Недаремно літо ціле Сонечко нас пестило! (Нех., Ми живемо.., 1960, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 282.