НЕДЕЛІКА́ТНИЙ, а, е.
1. Неввічливий, грубуватий у поведінці; нетактовний. Саня не любила Селаброса за те, що він був трохи неделікатний в словах і говорив часом неприємне паннам (Н.-Лев., V, 1966, 150).
2. Який свідчить про відсутність тактовності.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 283.