НЕДОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НЕДІБРА́ТИ і НЕДОБРА́ТИ, доберу́, добере́ш, док., перех. Брати, збирати, набирати, мати і т. ін. менше, ніж потрібно. — Великі втрати маємо. Пудів по шість, а то й по сім недобираємо з кожної десятини! (Юхвід, Оля, 1959, 74); — Через поранення я недобрав три ордени (Довж., Зач. Десна, 1957, 538); — Не пройшли по конкурсу, товаришко Кринична, два бали недобрали… (Зар., Світло, 1961, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 285.