НЕДООЦІ́НЕНИЙ, а, е. Якого оцінили неповною мірою, не врахувавши всіх заслуг. Коли знову і знову перечитуєш п’єси І Кочерги, явно недооціненого майстра драматичної літератури, щоразу подибуєш мотиви, які близько перегукуються з нашим часом (Вітч., 12, 1962, 183).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 295.