НЕДОРІ́Д, ро́ду, ч., чого, на що і без додатка. Невеликий або поганий врожай; неврожай. Не все ж трапляється недорід на вгірки [огірки] (Г.-Арт., Байки.., 1958, 129); Кожному цього року сутужно, в кожного недорід поменшив хліба (Коцюб., І, 1955, 91); Довбуш пригадав, як колись випав страшний недорід трав (Гжицький, Опришки, 1962, 216).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 297.