НЕДОТЕ́ПНО. Присл. до недоте́пний 1, 2. Він [поет] бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись.. ідеї у вузькодумних сучасників (Л. Укр., IV, 1954, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 301.