НЕДОТЛІ́ЛИЙ, а, е. Який не зотлів повністю, до кінця. Вона порпалася в ньому [попелищі] паличкою, витягаючи й перетрушуючи якийсь недотлілий мотлох (Гончар, Південь, 1951, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 301.