НЕДО́ЄНА, е. Яку ніхто не видоїв; з молоком. Так дівчина й кинулась: — Ой, лишенько ж! Та це ж вона [корова] недоєна й досі (Головко, II, 1957, 290); Корови тужно ревуть.., спотикаються, натираючи ногами давно недоєні, порозбухалі вим’я (Гончар, Людина.., 1960, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 292.