НЕЗГО́ДИНА, и, ж., діал. Нещастя, біда, труднощі у чому-небудь. Для оптимістів.. щезають дрібниці, незгодини та труднощі, невдачі… (У. Кравч., Вибр., 1958, 269); Мужик удень робить, мов чорний віл, а на ніч жене скотину.. Та навіть і при такій незгодині мужик хоче обдурити і ніч, і хазяїна, і скотину, тільки не себе (Стельмах, І, 1962, 478).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 314.