Що oзначає слово - "незграба"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


НЕЗГРА́БА, и, ч. і ж., розм.

1. Незграбна людина. На чільному місці.. зручно вмостився здоровенний незграба. Кудлатий, без шиї, голова на плечах, як двопудова гиря лежить (Мур., Бук. повість, 1959, 238); [Олена:] Ні, це таки не Кость. Не може бути, щоб він був таким незграбою (Мороз, П’єси, 1959, 118); // Уживається як лайливе слово. Він погнався за крейдою, зачепився, незграба, за стіл, звалив ручку, аж перо в підлогу встромилося (Ряб., Жайворонки, 1957, 179); Ідіот, незграба, робот, ледащо дурне, — такими та іншими прозвиськами в цьому дусі тільки й нагороджує Брага свій бульдозер (Гончар, Тронка, 1963, 266).

2. Те, що зроблене грубо, без смаку. — Напевне, у найщасливіші для нашої планети часи геть зникнуть багатоповерхові незграби і люди житимуть у затишних віллах (Мур., Свіже повітря.., 1962, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 315.