НЕЗДІ́ЙСНЕНИЙ, а, е. Який не здійснився, не збувся. Настрій зневіри в собі, образи за нездійснені надії не покидав його (Головко, II, 1957, 411); Вважалося, що цей похід вартий багатьох нездійснених походів на кримського хана (Ле, Україна, 1940, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 316.