Що oзначає слово - "незугарний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


НЕЗУГА́РНИЙ, а, е.

1. до чого і з інфін. Який не має навиків до чого-небудь, не вміє робити чогось; нездатний, неспроможний. Мелашка була молода, незугарна до важкої роботи (Н.-Лев., II, 1956, 323); — Як заспіває [Варя], то аж за серце вхопить. А плаття пошити до пуття сама незугарна (Донч., V, 1957, 288).

2. Який має неприємну зовнішність, непропорційну, недоладну будову і т. ін. (про людину); некрасивий. В кімнату зайшов ще один мешканець.. Це був цибатий, незугарний хлопчина з довгими руками (Збан., Курил. о-ви, 1963, 95); Царський [син] серцем був, як звір, А з лиця, мов бузувір, Незугарний, низькочолий І на розум вельми кволий (Перв., Райдуга.., 1960, 89); Андрій оглянув незугарну Вірчину постать (Дмит., Наречена, 1959, 207).

3. Непоказний, непривабливий зовні (про предмети); негарний. Дзвін, споруджений з незугарних кам’яних брил, покарбованих старовинними написами, а подекуди й малюнками, був свого роду метрикою міста (Вільде, Сестри.., 1958, 516); Ромашки вже одцвіли, і тепер на тоненьких ніжках похитувалися не білі, мереживні квіти з жовтою серцевиною, а сама ця серцевина, незугарна, гола, жовтувата (Руд., Вітер.., 1958, 412).

4. Невміло, без майстерності зробл., виконаний, пошитий і т. ін.; невдалий. Маляр із поетового малюнка може передати тільки незугарну копію, мертве тіло (Фр., XVI, 1955, 286); Палила [Тетяна Василівна] міцні цигарки, носила якісь майже чоловічі черевики, незугарні костюми мишачого кольору (Загреб., День.., 1964, 21).

5. Не такий, як треба; поганий. — Я міг би розповісти вам ще багато, прошу вас, фактів незугарного поводження отця Федора, — тихим голосом вів Гербера (Скл., Карпати, II, 1954, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 324.