НЕЙМОВІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неймові́рний. Вражений неймовірністю того, що сталось, хірург застиг (Довж., І, 1958, 320); Бійці.. поглядали на ряди хат, з димарів яких подекуди привітно здіймався димок, збуджуючи в пам’яті далекі картини і, здається, до неймовірності далекі часи (Багмут, Опов., 1959, 68); [Йоганна:] Я думала: "повірить, зрозуміє!" А ти для мене маєш тільки глум, зневагу, неймовірність… (Л. Укр., III, 1952, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 325.