НЕКВАЛІФІКО́ВАНИЙ, а, е. Який не має кваліфікації. [Галя:] Аварії машин бувають тільки в ледарів, розтяп, нехлюїв або в некваліфікованих людей (Корн., І, 1955, 289); // Який не вимагає, не потребує спеціальних знань, підготовки, кваліфікації. Розвиток технічного прогресу докорінно поліпшує умови праці радянської людини, веде до ліквідації важкої фізичної, а потім і всякої некваліфікованої праці (Ком. Укр., 4, 1963, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 327.