НЕКРО́ПОЛЬ, я, ч. У країнах Давнього Сходу та античного світу — кладовище, могильник. Проведено розкопки в ольвійському некрополі та в кількох стародавніх поселеннях, що входили до складу ольвійської держави (Наука.., 12, 1965, 9); // Кладовище, де поховані знамениті люди. Тут, у революційному некрополі, поруч з Мавзолеєм В. І. Леніна, спочивають його найближчі соратники, безстрашні солдати Жовтня (Веч. Київ, 8.XI 1967, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 329.