НЕЛОГІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нелогі́чний. [Ганна:] Яка ж тут нелогічність? Все-таки, я і він, ми діти різних батьків, і се почувається… (Л. Укр., III, 1952, 719); В ньому починав закипати протест проти дивної нелогічності висновків шановного вченого (Кол., Терен.., 1959, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 331.