НЕЛЮ́ДЯНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нелю́дяний. Великий художник-реаліст показує потворну нелюдяність, жорстокість кріпосників (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 295); // Вчинок, позбавлений людяності. Віра її зміцніла, стала ще глибшою і більшою через ту нелюдяність, якої вона щойно зазнала (Перв., Дикий мед, 1963, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 333.