НЕМУ́ДРО. Присл. до нему́дрий. — Я просто, немудро говорю, тільки слухайте мене (Ів., Вел. очі, 1956, 101); // у знач. присудк. сл. Се вже було б занадто, немудро (Л. Укр., V, 1956, 366).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 340.