НЕНАЛЕ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який не має зв’язку з ким-, чим-небудь, стосунку до когось, чогось. — Ти не можеш бути нашим громадянином, а неналежного до громади громада й терпіти у себе не схоче! (Фр., VI, 1951, 52).
2. Не такий, який повинен бути; який не личить кому-небудь. Неналежна поведінка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 342.