НЕОБМЕ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до необме́жений. Нєдєлін.. вперше побачив таку необмеженість землі і таке достатнє для цієї землі сонце (Логв., Давні рани, 1961, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 345.