НЕОБХІ́ДНІСТЬ, ності, ж.
1. Потреба в чому-небудь. Йонька говорив, що треба зробити курник із глини, Уляна не заперечувала, хоч робила своє, тобто й пальцем не ворушила для того, щоб будувати той курник, бо знала, що в тому немає необхідності (Тют., Вир, 1964, 88); Необхідність створення Комуністичної партії України, а також компартій інших національних республік випливала з ленінських принципів партійного і державного будівництва в радянській багатонаціональній державі (Ком. Укр., 4, 1960, 55).
Ре́чі (предме́ти, това́ри) пе́ршої необхі́дності — продукти харчування, одяг і предмети домашнього вжитку, без яких не можна обійтися. Сільська крамниця завжди вдосталь забезпечена товарами першої необхідності (Мельн., Коли кров.., 1960, 50).
2. філос. Об’єктивний закономірний зв’язок між явищами матеріального світу, який випливає з самої природи речей, розкриває їх суттєві риси. Необхідність — це і є той процес розвитку природи, суспільства, мислення, розвитку окремих предметів і явищ, в основі якого лежить єдність і боротьба внутрішніх протиріч (Наука.., 4, 1965, 41); Випадковість — це тільки один полюс взаємозалежності, другий полюс якої називається необхідністю (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 346.