НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неогля́дний. Перед очима плив одноманітний, випалений сонцем, рудий степ, жалюгідний у своїй убогості, величний своєю неоглядністю (Збан., Сеспель, 1961, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 346.