НЕПОДАЛЕ́ЧКУ, присл., розм. Те саме, що неподалі́к. Блисне проміннячко вечірнє Між хвиль ясних. Хатина тут неподалечку (Граб., І, 1959, 427); Неподалечку від села жила собі над річкою хороша дівчинка (Забіла, У.. світ, 1960, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 358.