НЕПОСЛІДО́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непослідо́вний. Коли б я придивився пильніше, мені б стала ясною непослідовність у характері Оксена (Тют., Вир, 1964, 162); Одного разу, коли Іван закинув Лімбахові непослідовність думки, той похмуро знітився (Кол., Терен.., 1959, 48); Для героїв.. повістей [А. Головка] характерні душевна роздвоєність, непослідовність дій (Іст. укр. літ., II, 1956, 433).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 363.