НЕПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. Стос. до неприятеля, власт. йому. Ми нараз поглянули на себе поглядом, цілком неприятельським (Коб., III, 1956, 261); Це один з найбільших штабних донжуанів, і більше заслуг поклав він у здобуванні жіночих сердець, ніж неприятельських позицій (Кобр., Вибр., 1954, 187).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 371.