НЕПРО́ШЕНИЙ, а, е. Те саме, що непро́ханий. В хаті блимнув сірник, і вікна кисло посміхнулися до непрошених гостей (Панч, II, 1956, 483); Каргат відвернувся, щоб приховати непрошену усмішку (Шовк., Інженери, 1948, 147).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 373.