НЕПІ́ЗНАНИЙ, а, е. Якого ще не пізнали, не вивчили. Релігійні уявлення і вірування первісних людей.. відбивали їх безсилля в боротьбі з непізнаними і страшними для них силами навколишньої природи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 21); Далека подорож всміхалася їй.. привабною романтикою міста і новим непізнаним життям (Кач., II, 1958, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 355.