НЕСАМОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до несамості́йний. Відомо, що самий факт запозичення не є свідченням про творчу несамостійність письменника (Мова і стиль "Вершників", 1955, 38); Заболотний гостро картав себе за короткозорість, за несамостійність думки (Жур., Звич. турботи, 1960, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 381.