НЕСАМОХІ́ДНИЙ, а, е. Який не може рухатися власним ходом, автоматично. Щодоби до причалів [Київського порту] швартуються і вирушають в рейс десятки самохідних і несамохідних суден (Рад. Укр., 8. IX, 1961, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 381.