НЕСВОЄЧА́СНО. Присл. до несвоєча́сний. Дуже несвоєчасно підступив до нього на той час Тарас (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 67); Задивились на хлопця хористи, заслухались, навіть несвоєчасно підхопили приспів (Збан., Малин. дзвін, 1958, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 382.