НЕСВІДО́МО. Присл. до несвідо́мий. Його холодні очі неспокійно заметались по людях. Він несвідомо подався назад (Коцюб., II, 1955, 81); Олені хотілося довести, що вона здавна, хоч, може, й несвідомо, жила в атмосфері його ідей (Вільде, Сестри.., 1958, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 382.