НЕ́СЕННЯ, я, с., чого. Виконання певних обов’язків, доручень і т. ін. Несення громадської служби поголовно озброєною, всенародно складеною міліцією — ось запорука такої свободи, якої не зможуть відняти ні царі, ні браві генерали, ні капіталісти (Ленін, 31, 1973, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 382.