Що oзначає слово - "нескладний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


НЕСКЛА́ДНИЙ, а, е.

1. Позбавлений злагодженості, гармонійності. Раптом овеча отара залляла вулицю і сколихнула повітря нескладним беканням (Коцюб., II, 1955, 16); Почулись перші постріли. І вже з цього моменту нескладні випали, які перейшли в перестрілку, не стихали (Дмит., Наречена, 1959, 46).

2. Позбавлений логічної послідовності; невдалий, безглуздий. Простіть, що ця замітка вийшла така нескладна (Коцюб., III, 1956, 234); Кузь обмахнувсь од нескладних думок і поглянув навколо (Тич., І, 1957, 236).

3. Який має непропорційні, погано складені форми (про фігуру людини і т. ін.). — Обмінилася зовсім Текля — помітив Тихін — нескладна в стану (Горд., Дівчина.., 1954, 208); Невмілий, нескладний, з дияконськими патлами, він часто потрапляє серед повстанців у смішне становище (Гончар, II, 1959, 70).

НЕСКЛАДНИ́Й, а́, е́.

1. Який має просту форму, будову і т. ін. Нескладний різальний інструмент; Дівчина-інженер господарським оком оглянула нескладне майно вишки (Донч., II, 1956, 70); // Який не потребує великих зусиль для виконання, здійснення. Працює [Ліна] пікетажисткою — це од слова пікет. Обов’язки нескладні, ходиш, переставляєш геодезичну рейку, а майстер нівелює (Гончар, Тронка, 1963, 186); Під час виконання цих нескладних акробатичних вправ Марко Баніт ретельно стежив за кожним рухом юнака (Ткач, Арена, 1960, 141).

2. Простий щодо природи, характеру і т. ін. Селянин, обставини його життя, його нескладна здебільшого психологія — то майже і все, над чим працювала фантазія.. українського письменника (Коцюб., III, 1956, 239); Повторення.. нескладної церемонії прийняття до Січі перебив прихід Бульби (Довж., І, 1958, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 383.