НЕТЕРПИ́МИЙ, а, е. З яким не можна миритися, якого неможливо терпіти. Жанна завжди займала найбільш нетерпимі і нетерплячі позиції (Смолич, Світанок.., 1953, 469); В радянському суспільстві нетерпимі ніякі бюрократичні перепони на шляху розв’язування творчої активності.. мас (Рад. Укр., 5. XII 1953, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 394.