НЕТО́РКАНИЙ, а, е. Якого не чіпали, не використовували, до якого не доторкувалися; неторкнутий. Послана на кушетці й неторкана постіль особливо ріже око (Коцюб., І, 1955, 414); Стоять, на пні осипаючись, хліба. Некошені, неторкані, похилили важке колосся, неначе намокли в сонці (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 3); Неторкане молоко просвічується крізь товсте зелене скло (Вол., Місячне срібло, 1961, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 396.