НЕФАРБО́ВАНИЙ, а, е. Не покритий фарбою. Стояли довгі тесані і нефарбовані столи з такими ж лавами біля них (Смолич, V, 1959, 461); Вони увійшли до великої кімнати з старовинними литовськими меблями з різьбленого нефарбованого дерева (Загреб., Європа 45, 1959, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 399.