Що oзначає слово - "нешлюбний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


НЕШЛЮ́БНИЙ, а, е. Який не перебуває в юридично оформленому шлюбі. Ліпше вам буде статись моєю, хоч нешлюбною дружиною, ніж вічною служницею (Фр., III, 1950, 104); — Поки нешлюбні були — через гори і провалля ходив [Бердник], аби забачити [побачити] мене на часинку. А побралися — все сама та сама… (Мур., Бук. повість, 1959, 196).

Нешлю́бна дити́на — дитина, що народилася, існує без прийняття шлюбу батьками. В його становищі опротестований вексель — це все одно, що нешлюбна дитина для дівчини з порядної родини (Вільде, Сестри.., 1958, 415).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 406.