НЕЩИ́РІСТЬ, рості, ж. Абстр. ім. до нещи́рий. Чи так чи не так, а Горпина висидить цілу ту ніч, плачучись то на чоловічу неласку, то на його нещирість (Мирний, І, 1954, 233); Старійшин таке пояснення не задовольнило. Навпаки, вони вловили в ньому тінь нещирості (Міщ., Сіверяни, 1961, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 408.