НИ́ЦІСТЬ, цості, ж. Абстр. ім. до ни́ций. Письменник [Смолич] з великою теплотою зображує тих юнаків, які служать справі революції, і нещадно викриває моральну ницість куркульського синка (Іст. укр. літ., II, 1956, 466).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 416.