НОВЕЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до нове́ла. Франко високо цінив Стефаника як майстра новелістичного жанру (Укр. літ., 9, 1957, 303); // Який має ознаки новели; схожий на новелу. Вони [народні оповідання] відзначаються.. багатою різновидністю форм, серед яких особливо виділяються автобіографічні розповіді, спогади, перекази і оповідання новелістичного характеру (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 433.