Що oзначає слово - "новобранець"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


НОВОБРА́НЕЦЬ, нця, ч. Людина, яку призивають або недавно призвали на військову службу. Рано-вранці новобранці Виходили за село (Шевч., II, 1963, 15); Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (Фр., II, 1950, 277); Лунали команди, зблискували погонами офіцери, сортуючи, муштруючи новобранців (Гончар, Таврія, 1952, 430); * Образно. Новобранцям поезії і прози треба серцем прислухатися до щирих порад великої натхненниці і вчительки — Комуністичної партії (Вітч., 9, 1963, 155); * У порівн. [Люда:] Мене випроводили, як новобранця — усією родиною (Голов., Драми, 1958, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 435.