НОВОВІДКРИ́ТИЙ, а, е. Який недавно або тільки що відкрили, який раніше не був відомий. Кесар мовчки почав вимальовувати на синій смужці Дніпра контур нововідкритого острова (Збан., Курил. о-ви, 1963, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 435.