Нововірець, рця, м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 569.
Що oзначає слово - "нововірець"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.