НОВОПРИ́ЙНЯТИЙ, а, е. Якого недавно або тільки що прийняли куди-небудь. Колону замикав новоприйнятий партизан Вася Коробка (Шер., Молоді месники, 1949, 38); Біля списків з прізвищами новоприйнятих студентів товпляться хлопці й дівчата (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 436.