НОВОСПЕ́ЧЕНИЙ, а, е, ірон. Який недавно або тільки що став ким-небудь, здобув якусь професію, посаду і т. ін. Новоспечені друзі, сміючись, домовлялися про завтрашній день (Собко, Граніт, 1937, 93); Мій приятель теж був новоспеченим інженером (Дмит., Обпалені.., 1962, 15); Виявляється, і новоспечені господарі надумали одержувати належний зиск з його господарства (Збан., Єдина, 1959, 288).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 436.