НУДО́ТЛИВИЙ, а, е. Який викликає нудоту (у 2 знач.). Почував себе збудженим і трохи схвильованим від того, що перед ним розкривається нове життя, що немає вже військової служби,.. немає госпіталю з його нудотливим смородом камфори і ефіру (Тют., Вир, 1964, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 452.