НЮХА́ЧКА, и, ж., розм., заст. Тютюн для нюхання. Онде Лохвиця з папушами жовтого, як цитрина, тютюну й цяткованими люльками та ріжками на нюхачку… (Бурл., О. Вересай, 1959, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 458.