НІВЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех.
1. спец. За допомогою спеціального інструмента визначати висоту різних точок земної поверхні. Обов’язки [пікетажистки] нескладні, ходиш, переставляєш геодезичну рейку, а майстер нівелює (Гончар, Тронка, 1963, 186).
2. Вирівнювати поверхню чого-небудь. Після того як земельну ділянку під школу знайдено і грунт досліджено, треба поверхню нівелювати, щоб створити рівний рельєф і уникнути застою атмосферних вод (Шк. гігієна, 1954, 164).
3. перен. Усувати, ліквідувати відмінності між ким-, чим-небудь. — Кожен знає, що прийде і йога черга сіяти на кращій землі; це нівелює антагонізм,.. зближує членів общини… (Бурл., Напередодні, 1956, 28); Соціалістична дійсність не тільки не стирає, не нівелює індивідуальності, а навпаки, — дає такі можливості для її розвитку, які зовсім немислимі в буржуазному суспільстві (Рильський, III, 1956, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 418.