НІВЕЛІ́Р, а, ч. Геодезичний інструмент для визначення різниці висот двох будь-яких точок земної поверхні. Вирівнювання площі провадять за допомогою приладу — нівеліра та рейок (Озелен. колг. села, 1955, 158); Задкуючи, з нівеліром у руках виступає на бугор інженер Грабчак (Баш, П’єси, 1958, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 418.